* * *
Життя, братове, не стоїть,
Воно іде, летить і плине,
Як Ніаґарський водоспад,
Переливаються хвилини
У тверді кам’яні століть.
І воно змінює свій лад,
І аромат його прекрасний
Стає щомиті вже новим,
І лише той із нас нещасний,
Хто не міняється із ним.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.