* * *
Я наблукався по землі
Й вернуся скоро вже додому,
Мені відомі всі болі
І тільки щастя невідоме.
Пізнав я холод різних братств,
Шляхи безрадісні і хресні,
Не загублюсь поміж багатств —
Умру, як треба, і — воскресну!
Знайдусь, як тому прийде час,
Як браття родяться хоробрі,
Я вірю, люди, що ви добрі,
Бо як же жити серед вас?
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.