Тетяна КАПЛУНОВА

* * *

лоша знялось
і полетіло
у вирій
вкравши з ґербарію
старий вінок
із рути й барвінку.
(за мрією
щоб затерпнути
кісточкою
осліпши
від променя
виноградинки)

зав’яжу вузлик
а раптом…

***