Катерина КАЛИТКО

* * *

Любов болить
як нелікований роками
зуб мудрості
так
як безпритульному в провулку
болить його минуле
міського інтеліґента
Любов болить
як надірваний талончик
із трамваю
яким ти ніколи вже не поїдеш
як бік надкушеного яблука
що залишається на столі кімнати
куди вже ніхто не повертається
як сходи
якими спускаються лише вниз
Любов болить
як найменший уявлений доторк
на найтіснішій облізлій лавці
в найтемнішому парку міста
болить
як чебрецевий запах вмирання літа
як тендітні переламані хребетики
осіннього листя на брукові
Любов болить
прокидаюся поночі
навпомацки знаходжу нерівний пульс:
десь далеко
на іншому краю землі
тобі наснилося щось тривожне
Дихай спокійно:
любов мусить боліти
і лише за вікном
конвульсивно б’ється вербова гілка
зелена й рівна
як прощальна стрічка кардіограми.

***

© Катерина Калитко. Всі права застережені.