НА СПАСА
Жінки достигають як яблука
то серпень – окраса віку
І тісно у церкві
пахне жінками і яблуками
яблуками і яблуками
і маковим зерням чекання
якого не визбирати
між дощок долівки
Дерев’яна блакитна церква
і блакитна вода у річці
і не знати чи то з води
церковця постала
крапелиниста
повертає у небо
всі води земні
Виходять жінки із церкви
глянь як ці стиглі яблука
усією своєю круглизною
прагнуть вкотитися
у чиюсь мозолясту долоню
Глянь
який щасливий
чоловік із кошиком
сонячних яблук
іде завулками Старого міста….
***
© Катерина Калитко. Всі права застережені.