* * *
Географія тіла немовби епоха великих
Відкриттів. Розтинаючи подихи плине ескадра торкань
Щоби вдаритись в берег далекий. Без ліку без віку
Жити там і не знати що краще лише у казках
Ці серця що лягли в підмурівки фортець що раніше
Впали приступом взяті що нині зруйновані вщент
Ці долоні якими пройшли кавалерії інших
Заливаючи слід танцівливим кривавим дощем
Я писатиму мапи над ранок в непевному сяйві
Аби всі кораблі безупинно і мирно пливли
Там де кришиться вітер де кучері світлі русяві
Золотими річками по наших тілах розлились
Так завжди на руїнах кривавої кораблетрощі
Зачинає просвітництво пору нових відкриттів
На підлозі на тілі сліди як розсипані гроші
Хтось від когось пішов але хтось і комусь заплатив
Із птахів чужоземних сльозинами скапують пера
Краще б землю пласку і один континент на землі
Я себе відкриваю минаю за берегом берег
Я шукаю вулкан із якого мені ти болиш.
***
© Катерина Калитко. Всі права застережені.