Олександр ІРВАНЕЦЬ

КОРОТКИЙ ВІРШ ПРО КІНЕЦЬ СВІТУ

А завтра знову буде просто день.
Звичайний день, під назвою “останній”
У цьому світі, теж останнім, де й
Ми, разом – одностайні, як у стайні.

Де все востаннє, та ніхто про те
Не інформує – то ніхто й не знає,
Тож не кує, не меле, не мете
І з перехожих мірок не знімає

На те, також останнє, убрання.
Тож, видно, наго підемо в колонах
Тим шляхом, що у небо – навмання,
Лиш з пальмовими гілками в долонях…

1992 р.