Валерій ІЛЛЯ

* * *

Господи
і Ти у людському нетривкому тілі
смертельну знав тоску
— Отче коли Твоя воля
хай промине мене ся чаша…
через віки студить наші душі
твій тоскний голос
хоч у ньому сила кільчиться
що держить зорі
я чую як ведеш мене від думки і до думки
од сльози до сльози
як одчиняєш мені небо
пощо мене всього у гріхах для того вибрав
невже такий порожній світ?!
— але хай буде не так як я хочу
а як Ти

***

© Валерій Ілля. Всі права застережені.