Валерій ІЛЛЯ

СПІВ У ЦЕРКВІ НА СІЧІ

"…оцю Січ розорив Галаган,
він знався з чортами..".
Д.Яворницький. “Запоріжжя в залишках
старовини та народних переказах”.

"…ему была обещана от царя особая
милость “несколько сот рублев денег”
Судиенко. Материалы. Киев. 1855 г.

дві схрещені шаблі
Знаком Сонця на маківці церкви
росте далина з розчинених козацьких ротів
з дитячих — барвінок
— пане отамане дозволь дитині чистою рукою
стрелити у ліве око цему характерникові
лиш так його стратити потрапиш
— не годиться пане брате кров нам християнську лити
— позбулося голосу дитя те
коли склепивши у співі очі побачило
як в роті того мликнуло жало
впустила церква небо й поле
і оселедці стали як лими над головами козаків
заплющив очі кошовий отаман
та й сам схопився за пістоля
бджолою загуло козацтво у церкві
й побачило що замість однієї голови Галагана
їх стало аж тринадцять а рук без ліку
одна в панів братів клейноди брала
а друга посилала їх на муки
одна на тіло клала хрест
а друга виламувала іконостас із січової церкви
під якою враз розступилася земля
що в ній такої тиші в криницях
ще зроду не було

1988

© Валерій Ілля. Всі права застережені.