* * *
з імлистого ока корови вечір сотає тишу
у якій пастушки — сироти до далини приміряють голоси
зляканим вертає їх назад зламаними луна
від ожередів темряви що їх громадять жнива без пісні
замкнула важкі повіки сльоза
летять над степом їхні батьки
у білих сорочках
1986
© Валерій Ілля. Всі права застережені.