* * *
посіяно орачів у тугу степу
виорану мечами
де з ротів наповнених землею сходить житом пісень
у зелених сутінках яких плаче смерть
обсипана житнім зерном
що його проростанням сходять до виталища душі
попри мовчання зозулі
1980
© Валерій Ілля. Всі права застережені.