ОСІНЬ (ІІ)
присмерком мовчання Бога
розвидняєшся калиновий краю
з холоду журавлиних голосів полеглих
які відлітаючи у вирай
над попелом тисячоліть
не можуть добудитися живих
похилених над темним хлібом своєї душі
1979
© Валерій Ілля. Всі права застережені.