Валерій ІЛЛЯ

* * *

досвітнє дівування води обертається на зозулю
плачем двотільця що розпадається
на того чиї сни перепливають коні
і ту у чиєму імені сходить місяць
засівом крови у сон молока у грудях сторч
у яких гуде сонце порубане в полі
що сходить зіллям
коли над ним заплаче Лада з головою зозулі

1978

© Валерій Ілля. Всі права застережені.