* * *
совиний плач копнув смеркання
до білої кістки іншого ранку
де краєвид осліпив своє зелене око
і продирається у ляк дитини
яка полотняними стежками вертається з місяця
шукати у нічному пташиному крикові
схололе серце калини
згублене у попелі солов’їної крови
1977
© Валерій Ілля. Всі права застережені.