Ігор БОНДАР-ТЕРЕЩЕНКО

СОН-ТРАВА

Вечір був веселий і нечистий,
і до чого все це призвело?
На казенній круваті лежиш ти,
голову сховавши під крило.

Це ж іще не камера, не критка,
а ламає так, що вовком вий.
І біжить сусідська маргаритка
жебрати для тебе сон-трави.

Може, як не братимеш дурного
в голову, то вернеш у весну?
Ти лежиш. А поруч же — нікого…
І ні слів, ні пам’яти, ні сну.

***

© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.