КОЛЯДА
наплювати б мені наплювати
та немає у роті слини
і немає в ріффатері вати
тож із нього не буть потебні
а в куфайці є вата повірте
може навіть якийсь ватин
під балянду так пишуться вірші
під любисток мій золотий
і говориться це без обрізків
на вічнохолодній горі —
хоч спинайся з цієї тріски
і лети собі у вирій
хоч наплюй на свята зелені
на червоні свята наплюй
не почуєш ти тут від мене
вірю-нaдіюся-люблю
не проси не вір і не бійся
самі прийдуть і строк дадуть
щоб жила під ватою пісня
наче срібло живе чи ртуть
***
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.