IРЛЯНДІЯ
Це їй, нерозумній, що жере свої діти,
посилаючи їх на терор,
улісейство світами, шукання свіфту,
підривання статутів, основ, опор.
Це їй, лапутянському символу віри,
поруватій, як сир крихкий,
що стає гуліверам, царям, емірам
на заваді. Як кістка, нарив чи кий.
Це їй, чиї лебеді материнства
такі француваті й малі —
за бугор, де ґарвард і єйль, і принстон,
відлітають з беккетової землі.
Це — їй. А нам з ґорґонзолою хлібчик,
пиво й експрес-рагу
у пабі місцевім. Де в менти лічені
ти — рурк, ІРАнець, рагуль.
***
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.