ЗОЛОТОПИСЬМО
я написав тобі довгу-предовгу еклогу
харків мовляв до денікіна все не приходить
може тому що путящих він рим не знаходить?
ну так будь ласка хай візьме оцю ось “дорогу”
втім не будьласка і аж ніяк не будьласка
шлях перекриє і осінь не пустить до міста
а пречудове під ранок молдавське вино фетяска
ні не молдавське? ну нехай вже баптистське
я взагалі-то хотів зримувати про кавалериста
харків мовляв а денікін ні в гузні ні в роті
але нехай — і служити вітюші в піхоті
років безхлібних невинних десь так із триста
що ж він гармонію альґеброю понадумав
сівши над лопанню просто так перевіряти?
краще б гармошкою краще б уже во солдати
з’їсти земшару врізати пива чи дуба
можна звичайно було б і в лірень завітати
це ще не книжка але вже кафе футуристів
поки денікін не в’їхав на швабрі до міста
поки ні швабів ні шваґрів ані в риму чекістів
втім хоч незримо а північ прийде до броха
наче до германа наче б і не збиралась
а ладомирить вкраїну можна і за уралом
в горорізьбі кайлувати довгу-предовгу еклогу
я написав ти отримала він заспокоївсь
місто впустило до себе троянську кінноту
а неприятель цей серденько золоторотий
сумно мені воювати з ним — краще б з тобою
***
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.