ПИТАННЯ
Немає символів,
є зморена білизна
чекання, животіння і нудьги.
Собі самому: “Трохи хоч загинь,
та не вмирай, живи отак,
приблизно”.
Немає символів,
себе не возвелич.
Існує тільки в голосі тремтіння:
“Нудьга ота, чекання й животіння
чи підуть за тобою
в теплу ніч?”
06. 1989.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.