ДВА СЛОВА
Не вивчиш моєї мови,
у тебе ніби своя.
Стоїть, безпорадна, немовби
каліка-вояк.
Чому не риплять коліщата,
коли він пригадує храм?
Слова оті заощаджує,
наче свої сто грам.
Чому б не сховатись, майн лібер?
Словами ту рану закрий.
На чорну цілушку хліба —
два зерна ікри.
06. 1989.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.