НА КОНЯ
Ось дописую і їду
за останню — за межу.
Ось ще слово,
ось ще мрію
по дорозі запишу і
біжу,
долаю втому,
хочу осені ковток,
та про це вже я —
нікому,
не дізнається ніхто,
що — не треба,
що — повинен,
і вже крапка. Поспішай.
Хто б ще лайку
свиснув в спину,
як осіннього ножа.
10. 1986.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.