ЛУВЕЙ
таємним ключиком дверцята відчиняй
і увіходь без схлипів і без зойків
і падай вже (на зойку?) ні на койку
бо зойка з іншої поезії згадай
ні не згадаєш? ну ти наче бойко
як ніжний і самотній лаовай
хоч дехто уважає що лувей
веселим пітерпеном при дорозі
чи пиво відкоркує якщо в змозі
і не лякатиме личиною людей
чи знов співатиме своє корсетне prosit
як берта ще й марія бендер бей
а ключик це єдине що з життям
отак по-мандельштамівськи надійно
тримає як сніги о панну інну
тримають в харкові отак собі затям
ні не затямиш? ну тоді забий-но
оцю ось казку як мале дитя
у ній печалі зойки і жалі
до хатки світлої пускають дуже рідко
у ній в м’якеньких капцях ходить кітка
ну а чужі не ходять взагалі
тож ключика не потребує хвіртка
зникаючи у світанковій млі
24.10.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.