ФОНОҐРАМА
коли зумер в слухавці гуде
коли кров до горла підступає
коли вдома певно ніхт немає
і не буде мабуть вже ніде
я мовчу і зрештою встигаю
як завжди промовчати про те
що Господь іде від заборони
ну а деймон пропонує нам
кілька слів як кілька білих грам
чи хвилин на дроті як на троні
чи в труні де кількість чорних ран
не сховають віцмундирні схрони
де образа — вічна височінь
і проваллям туга ваготіє
і висиш над ними як вітія
розпростертий поміж янь та інь
і навряд колись уже зумієш
ось такий от зрозуміти чин:
що бажання слухавку покласти
це не страх не гнів і не відчай
відробитись мовою мовчань
а сміливість в хаосі чи власне
нехіть до утворених на гасло
слів що ось вже в слухавці кричать
24.08
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.