КІНО
до чого призводять об’єктні стосунки?
до схем? реконструкцій? кліше?
буває притягують до постерунку
де зойк не вміщається в абриси мунка
а ось буває іще
сидиш у каварні з двома нефертіті
які не вміщаються в
фантазії скорої скорої миті
де сенс не в дуплеті а скорше в гамбіті
що в принципі теж не нове
до чого тобі ці ментальні портрети?
для гри? поминання? різдва?
один з них нагадує усмішку ґрети
і другий не дуже білявий для креда
вірніше для креаторства
і тому обидва не збудять уяви
про паталоґічний нюанс
потрійного сну під державницькі ямби
і навіть не сну а кончини і я би
пішов на останній сеанс
5.08.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.