АМАЛЬҐАМА
ось глянеш в дзеркало і знову з-за спини
леґіонер ввижається так млосно
бракує голосу який його б спинив —
самі фонеми а можливо й ґлоси
і виростання оного колоса
колосся валить насмерть серед жнив
ось так злягається священний лоґотип
вірніше стійко зрить відміни людства
в реальнім відбитті дзеркал і шиб
у шклянці соку у порожнім блюдці
не в блядстві чи в готельній оборудці
а скорше в сяйві задзеркальних риб
3.07.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.