Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ

ДО ПАРХОМА

II

Tu ne quaesieris, scire nefas, quem mihi, quem tibi
Finem Di dederint. Leuconoё; nec Babylinios Tentaris numeros etc.

Horat. Lib. I. Od. 11*.

Пархоме, не мудруй! ворожки не питай,
      Як довгий вік прокоротаєш;
Що виковала вже зозуля — поживай!
      А більше — шкода, що й бажаєш…

Хоч всіх ти упирів збери і знахорів,
      Хоч покумайся ти з відьмами:
Ніхто не скаже нам так, як би ти хотів,
      Що доля завтра зробить з нами!

Чи доведеться ще подушне заплатить,
      Чи до снаги вже розплатився?..
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть?..
      Дурний! дурний!.. а в школі вчився!..

Терпи!.. За долею, куди попхне, хились,
      Як хилиться від вітру гілка;
Чи будеш жить, чи вмреш, Пархоме, не журись!..
      Журись об тім, чи є горілка!..

А, є? так при на стіл!.. Частуй та й сам кругляй!..
      Чи нам, Пархоме, треба скільки!..
Та вже ж — чи вкоротить свій вік, то вкорочай
      В шинку над бочкою горілки!

От ми базікаєм, — а час, мов віл з гори,
      Чухра: його не налигаєш!
От, скільки б випили до сеї ми пори,
      Так ти ж буцім недочуваєш!

Ну ж, цуп останню ти гривняку з капшука,
      Поки стара пере ганчірки,
Бо вже як вернеться, то думка, бач, така,
      Що помремо обидва без горілки!

5 ноября 1827 г.

_______________________________________
* Не питай, не намагайся узнати, який тобі кінець дадуть боги.
Левконоє, не перевіряй вавілонських чисел. (Горацій, кн. I, ода 11).

Джерело: П.П.Гулак-Артемовський. Твори. Київ, "Дніпро", 1978.