ПОДИВИСЬ!
Подивись: весна устала,
Сипле пишними квітками:
Подивись: веселим птаством
Ожили степи з лісами;
Подивись: в безкраїм небі
Сонце-велетень палає;
Подивись: земнії груди
Хлібороб плугами крає;
Подивись: життя устало,
Дні лишають золотії;
Подивись — і встань до праці
Повний сили і надії…
[1885]
Джерело: Борис Грінченко. Поезії. Київ, "Радянський письменник", 1965.