Віктор ГРАБОВСЬКИЙ

* * *

…А пам’ятаєш
перший наш ставок,
де я гадав на пелюстках нагідки?
Мов листу в ньому
стишених качок,
яких не знати й натрусило звідки.

Качки ще не летять…
Ще є  вода!
Й хоч ліс похнюпився,
прочитанний вітрами,
качки ще полишаються між нами,
як мова губ,
навічно молода!

***

© Віктор Грабовський. Всі права застережені.