Віктор ГРАБОВСЬКИЙ

ОСІНЬ

Та чого ви, бабо, стали
під хатою?
Чи вам хліба і сала
багато?
Чи ви, бабо, не змучені?
Чи наїджені?
Чи ви, бабо, заручені?
Чи заміжні?..
А бабище при куделі
сидить, не вступиться,
щось шепоче про хурделицю,
супиться,
веретеном крутить…
Все пряде
та пряде
день,
що прийде.
“Ой, дивися, квітко,
не смійся.
Бабиного літа
бійся“.

***

© Віктор Грабовський. Всі права застережені.