НА ЕТЮДАХ
Літо неквапно впливало в затоку аркуша.
Під білою хмарою — зелений ошатний будинок
на розі вулиць Лібкнехта і Чекістів.
Сонечко руки тихо пестило його стіни.
– Намалюй голуба… Он бачиш? Під кленом.
– Не хочу його малювати.
– Чому ж не хочеш?
– Нащо його малювати? Мертвого?
– А ти намалюй, намалюй! Не будь такою.
Уранці він оживе…
***
© Віктор Грабовський. Всі права застережені.