Віктор ГРАБОВСЬКИЙ

ВЕЧІР ЗІ СКРИПКОЮ

Там, де сонця черлений птах
перо полишив,
на березі
мого серця
плаче жінка, закохана в мене.

Там, де зорі
викльовує сизий птах,
де світ біліє
ласкавою жменькою,
на березі
мого серця
сміється жінка, закохана в іншого.

Там, де серце моє
спинило ходу,
на високому березі
смутку —
тополя, птах
і сонце.

***

© Віктор Грабовський. Всі права застережені.