* * *
У Білій Церкві,
на одному з перехресть зими,
коли тролейбуси хрясли в заметах,
якось у груди мені вдарило грудкою снігу,
що й подих перехопило.
– Хто ти і звідки, пташку? —
прохукав обсніжені крильця: —
Якою бідою?
– Люблю… —
струмочком прожебоніло.
***
© Віктор Грабовський. Всі права застережені.