“КОСТЕЛ” (фраґмент)
СИНОД
Зриваються всі одначе, втома
не втягує в гріб —
навіть старців — ледве ноги волочать, а притьмом
готові на стадіон,
гаснучі очі бачать цілість так само, як юні:
цей-бо світ, який має прийти через їхні тіла і душі —
через життя, котре віддають, і смерть,
котрої прагнуть.
Цей-бо світ, який має ввійти, мов злодій, —
вкраде нас із того, що дане.
Зостанемось бідні й голі, до того ж прозорі,
мов шкло,
котре не тільки відсвічує — тне:
і такий розтятий світ нехай зростеться
в змаганні сумлінь,
котрі огром святині обрали собі за тло.
1962
© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.