4. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ ЗРІЛОСТІ
Трапляються миті у мам, коли таємниця людини
відслонює їм в зіницях перший, глибокий зблиск,
що мовби дотик серця за легкою хвилею зору —
в пам’яті зблиски такі, хоча й без відлуння,
та стачило в мені місця на згадку вельми просту.
Сину мій мужній, великий, Сину мій трудний,
що звик у мені, напевно,
до змислів усього люду —
в затінку тих змислів чекаєш на мить серця,
котра у кожній людині має глибінь інакшу
— а в мені ще повня нені —
найбільше це щастя для жінки.
Огорнений миттю такою, Ти вже не зазнаєш змін,
а в такій простоті спинилось усе, що в мені
залишилось,
якщо ж матері в дитячих очах розпізнають
зблиск серця,
то я в Твоїй Таємниці осердям живу.
***
© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.