3. НЕЗРЯЧІ
Паличками білими мацаючи брук,
неминучу творимо відстань.
Коштує кожен крок.
Світ помирає в зіницях сліпих,
на себе самого несхожий:
створений світ не з барв, а з ударів
(контури, лінії шумів).
Думай, як же тяжко дозріває цілість,
якщо завше лишається тільки частина —
і її вибирати мусиш.
О, як охоче кожен з нас узяв би тягар
людини, котра без білої палички враз
обіймає небо!
Чи зможеш кого навчити, що є інші кривди,
крім наших?
Чи зумієш довести, що сліпота —
наша потреба?
***
© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.