Кароль ВОЙТИЛА (Karol Wojtyla — в перекладі В.Грабовського)

3. НЕЗРЯЧІ

Паличками білими мацаючи брук,
неминучу творимо відстань.
Коштує кожен крок.
Світ помирає в зіницях сліпих,
на себе самого несхожий:
створений світ не з барв, а з ударів
(контури, лінії шумів).
Думай, як же тяжко дозріває цілість,
якщо завше лишається тільки частина —
і її вибирати мусиш.
О, як охоче кожен з нас узяв би тягар
людини, котра без білої палички враз
обіймає небо!
Чи зможеш кого навчити, що є інші кривди,
крім наших?
Чи зумієш довести, що сліпота —
наша потреба?

***

© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.