3. ОПІР, ЯКИЙ ВЧИНЯЄ МИСЛІ ВИСЛІВ
Щойно підводить погляд — продираєшся
крізь ознаки
того, що в глибині тяжіє,
що, мов овоч, у слові зріє.
А раптом це той тягар, який відчув знагла Яків,
коли стомлені зорі, мов очі овець, упали у нім
без надії?
***
© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.