Петро ГНИДА

СТЕП

Чорним вихром роз’ятрене поле,
Безвістю дише степ.
Забудь про тихі води —
Шолом, кольчуга і меч.

Вітри смердять до сказу,
Тризну справляє птаство.
Мечем,мечем зорати поле
Шоломами пити кров.

І бути січі страшній і лютій,
Палатиме чорний простір.
Забудь,забудь навіки,
Зумій полюбити степ!

25 05 02

© Петро Гнида. Всі права застережені.