Павло ГІРНИК

СІЧЕНЬ

Такі сніги, що змушують мовчать.
У цій пустелі замерзають звуки,
І тільки тануть крила літайчат,
Що з високості падають на руки.

Така вже розкіш, і така печаль!..
Така доцільність безпритульна:
Конверт полів. І ворон, як печать.
Безлюдний світ, і вітер — гульма…

***

© Павло Гірник. Всі права застережені.