* * *
Щербатий ніж, вино і полуниці
Морочаться на темному столі.
Іржава корба грає на криниці —
Скриплять у ній вози і журавлі.
Ми тут недовго. Власне, ненароком.
Тут добрі люди, трошечки чужі.
У них живе сорока-білобока,
І їжачок зимує в гаражі.
Вже нам пора. Подякуєм за ласку.
Залізний хрущ над хатою гуде.
Є люди ще, які покличуть в казку,
Але таких, як ці, нема ніде.
І перепросять, що сьогодні вбого.
І собача погавкає незло.
І словом почастують на дорогу,
І проведуть піснями за село.
***
© Павло Гірник. Всі права застережені.