* * *
Слухаю. Чую. Не зву.
Все коло мене.
Знав про траву неживу
Й око зелене.
Просто нічого не знав —
І опосіли.
Ті, хто мене напитав,
Перепросили.
Може, не тямлять згори,
Може, сміються.
Йдуть, як не ходять втіри.
Сни не стаються.
лютий 2001
© Павло Гірник. Всі права застережені.