Павло ГІРНИК

* * *

Лагідний голос в тоненькому дроті
Мертва твоя позолота.
Хто ти, аби відкладати на потім
Чорну роботу?

Мова, яка нареклася тобою,
Впала в осотах і тернах.
Мусиш виносити з вічного бою
Душі живих і померлих.

Бути на людях, не бовваніти.
Жити, як личить голоті.
Довга дорога. Прості заповіти.
Лагідний голос на потім.

грудень 2000

© Павло Гірник. Всі права застережені.