* * *
Заспокойся, бо вже не сам
І недовго відбути.
Тільки й того, що небесам
Повертаєш забуте.
Тільки тугу свою неси
Тричі перепрокляту!
…Зустрічаються голоси:
— Чуєш, брате мій?
— Чую, брате.
Стали мовчки.
Сніги. Верба.
Шлях під ними здригнувся.
Розійшлись назавжди.
Хіба
Молодий озирнувся.
***
© Павло Гірник. Всі права застережені.