Павло ГІРНИК

* * *

От і камінь понад водою.
Але встигнеш — перепиши
З ледь живої, немолодої,
Погамованої душі

Вітер той, що вертав до мами,
Голос той, що спинив тоді…
Годі, серце.

  Ти майже камінь

В потойбічній воді.

О душе, що почулася вдома,
Перебудь, поки ми не чужі,
І оцю передстерпну втому,
І спокійний крок до межі…

***

© Павло Гірник. Всі права застережені.