Павло ГІРНИК

* * *

Сіється сніг, сутеніє дорога.
Може й нема вороття.
Слухай, козаче, ти справді до Бога
Чи збайдужіло життя?

Тут тільки воля тебе підночує.
Як не хили голови,
Як не благай —

але мати почує

І не повірить — живи!

Не повертайся до того порога,
Де ні вогню, ні води.
Сіється сніг. І немає до кого.
І не питайте куди…

***

© Павло Гірник. Всі права застережені.