РАКОВА КЛІТИНА
Корінь веде у підземне,
підземне розтягується до ґумового,
ґумове торочиться видимим,
ставить на горі собі кордон
кам’яними стовпцями,
щоб хмари з’явились полоненим
і їхні спини рефлектують площину,
яка займає прозорінь над ними,
лягає вся повністю
на пологовий стіл —
вироджує життя.
Богам відомим
загрожує гра у несамотніх.
В посланнях на полях
шукаючи причетности,
вимірюючи правду недоречностями,
прагнемо заплестись у ланцюг.
Я прагну заплестись у ланцюг,
я прагну перевтілитися в голку,
проникнути до хребтового дерева,
наступного із саду пізнання.
Міцні долоні злої медсестри
введуть мене у метастаз свободи.
Випадаю пасмами.
***
© Галина Гевків. Всі права застережені.