Жозе-Маріа де ЕРЕДІА (в перекладі Максима Стріхи)

ЗАВОЙОВНИКИ

Мов коршаки на труп, зірвався їхній рій.
Втомившися весь вік латать шляхетні діри,
Від Палос де Могер* матроси й командири
Рушали в путь, п’яні від гордих хижих мрій.

Манив їх з далини метал той чарівний,
Що у Чипанго** край багатий ним без міри,
І щогли їм пасат, немов орієнтири,
Хилив у бік, відкіль Світ виринав Новий.

І кожне вчора див назавтра ждать готове,
І моря теплого світіння лазурове
Мов золотий міраж чарує душі їм.

І з білих каравел зорять вони, як з хлані
Океанічних вод по обрії новім
Зринають і пливуть зірки іще незнані.

***

___________________________________
* Палос де Могер – порт в Іспанії, з якого вирушали від часів Колумба перші експедиції до Америки.
** Чипанго (“Японія”) – так називали землі Нового Світу в перші десятиліття по їхньому відкритті (адже сам Колумб помилково вважав, що знайшов західний шлях до Індії).

© Максим Стріха. Всі права застережені.