Жозе-Маріа де ЕРЕДІА (в перекладі Максима Стріхи)

HORTORUM DEUS

ІІІ.

Ecce villicus
Venit…*

КАТУЛЛ

Клятущі дітлахи! Ох, я вам і покраду!
Терпець урвався мій. Вам не минуть біди:
Просили часничку, а лізете туди,
Де овоч запашний і грона винограду.

Ще помсти діждете, – он селянин позаду
Від мене порпає, – то згук його ходи!
Який бог замашний, відчуєте тоді,
Як стане мною він гнать крадіїв із саду.

Ліворуч стежкою тікайте ви мерщій
Повз той он живопліт, ген поза бук старий;
А ще – послухайте пораду непогану:

Пріап – сусіда мій поринув мирно в сон;
А й звідси видно вам: в його садку альтану
Обвило плетиво солодких виногрон.

***

___________________________________
* “Поглянь, он староста йде…” (лат.)

© Максим Стріха. Всі права застережені.