Жозе-Маріа де ЕРЕДІА (в перекладі Максима Стріхи)

HORTORUM DEUS

ІІ.

Hujus nam domini colunt me Deumque salutant.*

КАТУЛЛ

Мандрівче, не поруш ти згоди поміж нами,
Вшануй оселю цю, що на путі зустрів.
Володар джерела студеного й полів
Тут мирно прожива укупі із синами.

Моє зображення він власними руками
Із липи вирізьбив і в гаї встановив.
Немає інших більш над мене тут богів,
Я стережу цей діл, засіяний квітками.

Живе тут простий рід. Та за трудами він
Не забував іще фіалки, маки й крин
До стовбура мого покласти у пошані;

Ще й двічі кожен рік на землю тут стіка
З ножа селянського в святім офіруванні
Кров бородатого ненатлого цапка.

***

___________________________________
* “Господарі шанують мене, наче бога, вітають” (лат.)

© Максим Стріха. Всі права застережені.