* * *
Розкололось небо надвоє,
І полився дощ, мов з відра.
Ми були ще учора двоє,
А тепер між нами гора.
У душі ніби щось розбилось.
Й не сила вертатись в село.
Чи в річці кохання втопилось,
Та мабуть його й не було.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.