* * *
Стояли розхристані дні,
Дерева без листя мов віники.
Злетіло із вуст твоїх — ні,
Й очей настовбурчені півники.
Так холодно. Жалібний щем,
Клубком попід серце підходить.
Пливуть парасольки дощем
І вітер під’їздами бродить.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.